Терновий вінок

Оповили мене думи,
мов терну лози.
Задушити мене можуть,
як не зірву корінь.
Гордість за діло мое,
а з нею й жалю море.
Любов до діла мого,
а з нею й невдач отрута.
Прозріння у ділі моему,
а з ним й дурість безбожна.
Оповили мене думи,
мов терну лози,
не побачу свободи,
В вік той терен не трону…<br>Сильвестр Кривенко