ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Про життя    Те, що розбите — вже безсмертне

Те, що розбите — вже безсмертне

Покуштував ти крові й не спинивсь.
Сподобалась? Пий далі — станеш ситим.
Ти все перевернув і розтрощив,
Лишивши серце в пустоті розбитим.

Ти пив цей біль, не знаючи жалю,
Ковтав краплини сили, наче воду.
Я більше не тримаю, не молю,
Бери усе, бери свою свободу.

Коли ти розіллєшся у пітьмі —
Знайди собі нову солодку жертву.
А я повстану з попелу й зими,
Бо те, що вщент розбите, — вже безсмертне.

15 липня 2026 р.

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]