Ти жив, сміявся, поспішав
Всім насолодитись відразу.
Часом любив, часом грішив
І вірив лише в свою вдачу.
Часом ти добрим був,
Часом жорстким,
Як хвиль прибій, що набігає.
То ніжно плещеться у ніг,
То в гніві камінь розбиває.
Веселий норов твій любили
І широту твоєї душі.
За це її так друзі цінували,
Вони її й занапастили –
Надто довірливим був ти.
Згоріла молодість твоя,
А з нею і життя дорога.
Не повернути вже назад –
Стоїш у вічності порога.
І тільки в пам'яті живеш,
І тільки рідні просять Бога:
Щоб кращий шлях ти віднайшов…
Хай буде світлою твоя дорога.
07.10.2025
