Ти знову розцвіла, помолоділа.
Здивовані сусіди, друзі теж.
Ну а тобі до них немає діла,
Бо ця весна щасливая без меж.
Хоч він тобі у Вайбері не пише
І смайликів кумедних теж не шле.
А краєм ока усміхнувся лише,
І що людські надумані кліше.
Ти знову, як колись, цінуєш миті,
Де пахне дощ тюльпанами й бузком.
І ждеш його волошки-очі в житі.
Цінуй три крапки, сторонися ком.
<br>Тамара Назарук
