Ти снишся мені у вечірній тиші,
Де шепіт думок заміняє слова.
Очей твоїх сяйво мене заколишить —
Ти — втілення слова “краса”.
І голос твій ніжно у серці лунає,
Немов мелодія перших дощів.
Торкнусь до тебе — і світ завмирає,
Ти — спокій серед вітрів.
Ти в кожному сні, у промінні ранковім,
У подиху вітру, в мовчанні небес.
Я тону у тобі, мов в солодкому морі.
Ти — чудо поміж чудес.<br>Ярослав
