Травма — не вирок. Це підпис кров’ю
Під договором з власним «вставай».
Це коли світ б’є не для злоби,
А щоб ти згадав, хто ти є насправді.
Це не про жалість і не про сльози,
Не про «як шкода» і «ти тримайсь».
Це коли душу ведуть крізь грози,
Щоб вона стала важчою за страх.
Кістки зростаються. Гірше — з вірою.
Бо віру ламають без шуму й слідів.
Та хто пройшов біль і не став покірним —
Той вийшов загартований, не зломлений, живий.
Шрами — не плями. Це мапи боїв,
Де ти не втік і не впав на коліна.
Травма — не вирок для сильних сердець.
Травма — це піч, у якій кується людина.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
