ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Філософські    Туга

Туга

Не має щастя берегів, та нетривке воно –
Не тане швидше і міраж в пустелі!
Ти в дійсності шукаєш паралелі,
А ніжний шепіт "Я твоя віднині!"
Лиш вселяє тугу …

Як почуття таке з'являється?
Хто знає, в ньому є таємна суть?
Чому про нього скупо так
Говорять, думають і пишуть?

Та й правда, байдуже…
Але загроза цьому – лють.
Я втік від цього.

Коханець я не щирий.

1979 – 2026

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]