Ультрас, це не просто покричать,
а це всього себе віддать.
Підтримати так щоб кожен памʼятав,
сагу, як НУБіП перемагав.
Кричимо за відвагу та честь,
та зрізаємо з суперників шерсть.
У столички стоїмо за плечима,
вболіваєм палкими очима.
Та стаємо ми сімʼєю величною,
так ми всі різні, від цього незвичною.
Але ми всі раді стояти за наших,
й завоювувати тепло сердець ваших.
Сюди коли ти попадаєш,
про все одразу забуваєш.
Бо лине крик, проходить гра,
НУБіП забив аж на ура.
Борсук Максим
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
