Найменший ти із трьох братів,
Але найстарший за роками,
Ти вже на верфі бриг створив,
Брати твої лиш прокидались.
Дніпро тобі вже бив чолом,
І море плескало в твоїм полоні,
Ти греків ім’я відродив,
Історія віків у твоїх скронях.
З своїх високих берегів,
Охороняв Тавриди спокій,
Торгівлю з світом відродив,
Відроджував ти степ широкий.
Та доля не була скупа
На час цвітіння та страждання,
Чи Кримська то була війна,
Чи революції знущання.
І падав ти, та знов вставав,
Бо сильні були твої люди,
І хто б тебе не руйнував,
Відроджували все і всюди.
Фашизм пройшовся по тобі,
Пройшов коричневою чумою,
І знов ми сили віднайшли,
І знов щасливі ми були з тобою.
Та ось такого ти вже не чекав,
Щоб в спину вдарили батьків нащадки,
Тіла і душі їх в собі оберігав,
А їм байдуже, прийшли криваві святки.
Рашизм пройшовся по тобі,
Пройшов червоною чумою,
І знов ми сили знайдемо,
Щоб жити в щасті нам з тобою.
28.10.2025 Війна
<br>Віктор-Севіла
