Я чекав на тебе, знаєш?
І думав про тебе завжди,
Я дивився як ти завжди сяєш
І робиш це без мети.
Краса твоя – завжди природно,
І шарм, і кокетність, і гнів.
Коли дивилась так безтурботно
То не знав як раніше я жив.
Я думав, що так зажди буде,
Що брехні порвали дроти.
Коли падали зорів мільярди,
Моїм бажанням лишалася ти.
Тепер і дивитись не смію.
Часу тихо проходить плин.
До мистецтва більш не тяжію,
Бо ти муза всіх моїх картин.<br>Клякса
