ЧИ БУДЕ КОЛИСЬ СПРАВЕДЛИВІСТЬ?
Українцю, славетний козаче,
Як же ти отаке допустив?
Україна обкрадена, плаче,
А ти руки чомусь опустив.
Твоя хата, як правило, з краю,
Твоя гідність в повії пішла,
Через це, безумовно, я знаю,
Тебе доля злиденна знайшла.
Не шанує ніхто боягуза,
Не в повазі продажна душа,
Хто без мила залазить до гузна,
Заслужити у "пана" гроша.
Я б тебе шанував, українцю,
Коли б сам ти себе поважав,
Не промінювався на червінці
Й справедливості прапор держав.
Пригадай, як ща правду стряли
Іван Гонта, Максим Кривоніс.
Кармелюк – Робін Гуд український
Людям віру у правду приніс.
Ні Богдана нема в Україні,
Ні Мазепи, й Івана Сірка,
А на місці Вкраїни – руїна,
Чи ж довіку в нас доля така?
Піднімися з колін, Козарлюго,
Піднімися та плечі розправ,
Та роздай тумаків по заслугах
Всім, хто гідність свою потоптав.
В цьому світі одна "справедливість",
Що сильніший все слабшого гне,
Тільки спільна народна сміливість,
Справедливість назад поверне.
Багатій з бідняком не ділився,
Та й надію на це не тримай,
Чи ти мало сльозами умився?
Пірнача з-за халяви виймай.
Без борні не бува перемоги,
А без правди і щастя нема,
Не надійся, козаче, на Бога,
Справедливість не прийде сама.
Глитаї ненаситні і горді,
Не згадають про тебе колись,
Ти розмаж їхні соплі по морді,
А руками за горло візьмись.
Не просить співчуття у пузатих,
А вернуть те, що вкрали вони,
Всенародне назад відібрати,
І не квиснуть, Господь борони.
Справедливість можливо добути
Тільки в гострій, смертельній борні,
Не втечеш від того, чому бути,
Не потрібні подачки мені.
Григорій Ляховець
2008 рік
<br>Григорій Ляховець
