Я бачу в тобі людину,
А ти в мені жіночу стать.
Моменти життєві плинуть
Нащо чогось чекать?
Ми по різних берегах:
Ти за ч/ж, а я за людей.
Що бачих у моїх очах?
Мене чі примари своїх тіней?
Словами мене не клич,
Я своєї віри не полишу.
Наша бесіда дала тічь
Тобі здається я все брешу
Я людина цікава,
про свої взгляда розповіси.
Сьогодні буду ласкава,
А потім: "Геть , у свої ліси!"<br>Марія Успенська
