Я повертаюсь до тебе, до землі,
Немов тінь, що забула тепло.
За мною — попіл на чорнім крилі,
Переді мною — мовчання й скло.
Ти стояла в дощах, у сльозах самоти,
Чекала, коли я впаду до порогу.
Та чи впізнаєш мене ще ти,
Коли я йду, мов остання дорога?
Я повертаюсь, та кроки — чужі,
Бо втрати сплелися зі мной назавжди.
Я вже не той… Лише тінь у душі
Шепоче ніччю: «Не йди… не йди…»
І ти мовчиш… І небо не питає,
А серце тремтить, аж до мління.
Я повернувся, та хто мене чекає?
Моя тінь впала, на холодні каміння
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
