Оповитий біленьким серпанком,
Черешневий садок задрімав,
Заколисаний вітром. До ранку
У казкових витатиме снах.
Вранці сонце сипне позолоти
На тоненькі розквітлі гілки
І приємний такий їхній дотик,
Мов цілуночок ніжний легкий.
Згодом цвіт білий той черешневий
Вишиванками встелить траву.
Ця краса завжди в серці у мене,
Відчуваю її – то живу.
2026 р.
