Золотом, золотом, золотом
Листя в траву опада.
Та спину ще гріє на сонечку
Сарезна розлога верба.
Дупло величеньке у стовбурі,
Кора вже потріскана вся.
Узимку знаходять там схованку
Синички й дрібна комашня.
А сніг задзюрчить лиш струмочками –
Зрадіє бабуся-верба
Та затріпоче листочками,
Вона ще не всохла – жива.
2017 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
