Безсоння

Думки ніч безсонна несе, навіває.
Ущент душу, мозок вона розриває.
А ти спиш і бачиш вже сон свій десятий.
Мій сон заховався, мов ворог заклятий.
Думки б’ються в череп, мов кришу зриває.
Куди дівся спокій? Та хто його знає?
Іди геть безсоння, – мені на роботу,
Помилуй, затихни, дай тишу, турботу.
Безсоння валує, гарцює, танцює,
І ніби нічого не знає, не чує.
Кінчається ніч і безсоння зникає.
Натомість сон важко на очі лягає.