Без тягаря

Я змогла сказати те, про що мовчала,
Сказала, що тримала так довго.
Душа в мені тремтіла і палала,
Та істина — не завжди є розмовою.
Я виговорилась. І тепер — жива.
Без тягаря, що рвав мене щоденно.
І хоч з очей злетіла ще сльоза,
Вона вже інша. Тиха. Незалежна.
Анастасія Бондарєва