За шрамом шрам, шматоване поволі
Твоє блакитно-жовте серце, ненько!
Хіба тобі колись бувало легко?
І знову ворог кличе тут до бою…
Немає сил, уже бракує крові…
За кроком крок, ногам твоїм тяженько.
За шрамом шрам, шматоване поволі
Твоє блакитно-жовте серце, ненько.
Про тебе вірші ще писав Шевченко,
Розбіглись діти по чужому полю.
І з того часу шматували долю…
Люблю… Воно мені таке рідненьке —
Твоє блакитно-жовте серце, ненько.
©️ Любов Інішева
09.09.2025 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
