Вперед летять гарматні громи
В людей, в хати, в аеродроми.
Та між цим хаосом тривожним
Стоїть герой із серцем гожим.
Він у броні, але без зброї,
В руках бинти, а не набої.
Його душа —- турбота й сила,
Що вкожнім серці побачить крила.
Де біль кричить і смерть страх сіє,
Він в темноті сам швидко діє.
Сильні руки зможуть кров зупинити.
Він шепче: ” Брате, ти будеш жити”.
В очах його —- вогонь палає.
Він кожен день бійцям допомагає.
І знає: жити —- це вже перемога,
Бо його оберіг —- то віра в Бога.
Хай пам’ятають віки і люди
Про тих, хто рятує героїв по всюди.
Бойовий медик —- це серце війни,
Що зцілює душі й життя серед тьми.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
