буває так, що хочеться додому,
а де той дiм, куди пiшли собi
всi спогади, родина, свiт i доля,
не залишаючи паперу на столi?
за хмарами, що укривають обрiй,
за моря краєм, за сiма дверми
стоїть мiй дiм i роздмухає попiл
старезний вiтер в пошуках рiднi.
я знаю, що цi пошуки даремнi,
не треба кiшкою ходити до дверей,
за котрими дитячий плач та чемний
в кiнцеву пiсню звитi вiд тепер.
її отримаю, благословив спокусу,
не вiдхилю зi страхом чи журбой,
мiй дiм лиш там, де я читаю Стуса,
а де вiн є – даремно пошук той.
06.03.2023
Олена Ришкова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
