Було сумно мені,
Раптом стала сміятись…
Сталі гарт – у вогні!
То ж не треба боятись!
Коли Сонце в вікні-
Треба з ним привітатись.
Миру мир! Ні війні!
Разом з Сонцем піднятись!
Коли світ у вогні,
Що іще може статись?
Коли Музи німі,
Як Красі врятуватись?
Все ми можем самі!
Треба лиш розібратись
У собі! Лиш в собі!
А тоді прокидатись!
І що хочеш роби!
Буде все піддаватись!
Повернемось з війни!
Будем лиш посміхатись…
A R.(c)26.02.22.
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
