Біжить дорога вдалечінь,
Зове і манить за собою,
В душі куйовдить жмут велінь,
І мрії купчаться горою.
Я по дорозі хочу йти,
Чи бігти, тільки б не стояти.
Я хочу перемін в житті,
Надокучає їх чекати.
Відомо, що дорога ця
Не всюди рівна безперечно
І є на ній такі місця,
Іти якими, небезпечно.
То яма виникне на ній,
То бік о бік провалля зяє.
Буває, що над нею тінь
Обвалу смутно нависає.
Можливо, вдалині вона
Вузькою стане, мов стежина,
А потім – знову ширина:
Йде поруч не одна машина.
Не відомо ніколи, що
За поворотом дожидає.
Та це не втримає, якщо
На тій дорозі хтось чекає.
Світлана Сомош
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
