Біль минулого

І от я знову, лежу уся в сльозах,
із болем в серці згадую минуле
І як нестерпно згадувати час,
коли ти був обманутий,
щей дуже
Коли тобі казали ті образи,
а ти сліпо вірила що то любов гірка
ніяк не люди
Коли тебе морально вже нема
і тільки тіло нагадує, що ти існуєш
Хотіла ти піти у забуття,
не раз ти намагалась не проснутись
Але щось зупиняло весь цей час
і що це, може світлеє майбутнє
І не дарма ти зупинилася тоді,
і не дарма ножа поклала вчасно,
ти зараз не існуєш, а живеш,
ти зараз знаєш, що таке кохання
Хоча ночами і страждаєш ти,
стараєшся зібрати серце в купу,
але ні клей, ні нитка, ні слова
не можуть перекрити весь той смуток Назавжди в світлій пам’яті твоїй залишаться ті рани не зашиті,
удари, біль, крик і порив,
порив не виживати, просто жити.
Ела