Життя вже ніколи не буде таким, як колись!
Колись буде краще, та так як було вже не буде!
Тому, прокидаючись зранку у ліжку молись,
Щоб вижили там у копах наші НАДЛЮДИ!
Змінилась країна. Довкола не той краєвид.
Роздерта душа на ганчір’я тонкої мотузки.
Немає будинку, загинув старенький сусід,
Кав’ярню за рогом ракета розбила на друзки.
Та вільним ніколи не скласти натомлених крил!
Ми є один в одного, НАША в нас є БАТЬКІВЩИНА!
З землі і повітря невтомних черпаючи сил,
Усе подолає і зможе моя УКРАЇНА !
Юлія Посполіта Левченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
