Вишиванка для тата

Дочка сорочку батьку вишивала,
Коли прийшла до нас війна,
У кожен хрестик свою біль вшивала,
Бо батько на війні, його з ними нема…
Хотіла, щоб у новій вишиванці,
Повів її він під вінець,
Хотіла, щоб її він закружляв у танці,
Дочка і батько,- двоє дорогих сердець…
Вона вшивала у сорочку і радість і скупу сльозу,
Сама собі щось шепотіла…
І знову шила, шила в спокої і на льоту.
Сказала всим:-"дошию вишиванку,і закінчиться пекло,
Кінчиться війна,
Приїде батько, буде в нас весілля .
І я вже буду в парі,- не сама "…
Дошила…Шила дуже довго…
Але війна ще ширше поповзла,
На всі міста і села,
І на її дівочу долю,
Й на мамине спотворене життя…
…Прийшов в відпустку батько,
Так, було весілля!
Повів її у вишиванці під вінець.
Була щаслива лише мить,
Була щаслива! Але ж я знала, що війні ще не кінець…
21.09.2025

Оксана Колесникова