Не смерть. Але відчуття тотожні:
Болить у грудях, коле й роздирає.
Так різко, криваво, до кісток.
Рука тремтить. Думки не фокусуються.
Сором. Провина. Тіло в судомах.
Година? Опів на першу.
Ще навіть не обід, а тіло вже пожерте.
Борьба не за майбутнє,
За сьогодення.
Як прожити цей день,
Якщо жити не хочеться?
Якщо жити хочеться, але не так.
Не з димовими завісами,
Без залежності.
Щоб жодна річ не керувала тілом,
Ані мозком, ні думками.
Особистість – ось хто головна
…Мала б бути, лише не у цій реальності.
Каріна Кочура
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
