У полі, де пшениця колосилась,
Тепер — вогонь і сталь, і дим густий.
Там, де колись дитинство веселилось,
Звучить війни невпинний, лютий бій.
Гримлять гармати, небо рве залізо,
І сльози капають з очей землі.
Тут кожен метр — вже не просто тризна,
А крок до волі в крижаній імлі.
Герої йдуть із вірую у Бога,
У серці мають правду і любов.
І хай трясеться ворог на усіх дорогах
Ми переможемо й проллємо його кров.
Бо з попелу встає свята держава,
І прапор в небо тягне свою сталь.
Ми не впадем — бо в нас незламна слава,
Бо в нашій крові — воля, вогонь і сталь!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
