Волонтери

Коли зривається у небі грім
І вітер зносить тихий дим,
Коли здається, що нема надії,
Вони з’являються, як світлі мрії.

Вони без зброї, без важких щитів,
Лиш із душею, повною чуттів.
Несуть тепло, любов і світлий шлях
У темряві —- мов зорі у руках.

Вони знаходять сили там, де тяжко,
Де сльози ллються, наче вічна казка.
Збирають кожен хлібний шмат,
Щоб дати ближньому свій вклад.

Ночами й днями без упину
Для тих, хто вірить у щасливу днину.
Волонтери —- це голос волі,
Що шепче тихо; ” Ми разом у долі”.

Тож вклонімося їм за труд нелегкий,
Без них цей світ був би геть не такий.
Бо їхні серця —- благородне буття,
Що веде Україну до нового життя.