Вона прийшла, як тихий спів,
Як подих вітру поміж трав,
Як світло з ранніх моїх снів —
Любов яку колись проспав.
Її усмішка — мій світанок,
Слова її — живі пісні,
Коли проводжу з нею ранок,
Це є мої найкращі дні.
Бо час мине, зів’яне листя,
І згаснуть зорі у імлі,
Але вона — любов, що вічна,
Що б’є в грудях, мов грім в землі.
І навіть коли все скінчиться,
Й душа піде за горизонт, —
Вона не зникне залишиться,
Як вічний, полум’яний фронт.
Вона — любов, що не вмирає,
З нею усі дні казкові.
І навіть смерть її не знає —
Бо вічна сила у любові.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
