Відвага — в серці, не в броні,
Вона палає в кожному вогні.
Крок уперед, коли страх позаду,
Віра у правду, в життя, не в зраду.
Честь — це не слово, це вибір щоденний,
У вчинках простих, у думках здійснених.
Це руки, що тягнуться, щоб захистити,
Це слово, що важить, як клятва — жити.
Відвага — це воїн, що встав серед ночі,
Його вчинок сміливий і добровольчий.
А честь — це сльоза, що скотилась в мовчанні,
Коли побратим йде у вічність у стражданні.
Хай грім не злякає, хай кулі минають —
Тих хто з відвагою, правду шукає.
Бо честь і відвага — вона не зникає,
Це слава народу що перемагає.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
