Коли навкруг вирує бій
І небо дихає вогнем,
Лунає вибухів сувій,
А страх стискає серце днем.
Та поруч ті, хто не втече,
Хто руку подає у мить,
Коли надія вже тече
І час життя гілку скорить.
Вони, як ангели землі,
Там, де руїни та пітьма.
В обіймах їхніх —- ми малі,
Та світло їхнє обійма.
Ні кулі, ні палкі вогні
Не зупиняють їх ходу,
Вони ідуть і на війні
Несуть життя в кожну біду.
Тож пам’ятай про їхній чин,
Про їхню мужність у бою,
Як під вогнем звичайний син
Дарує світло у строю.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
