Дзвінок тривожний серед ночі,
Зірвав миттєво ніжний сон.
Відкривши змученії очі,
Взлетіли медики разом.
Летять нестримно медеваки,
Крізь зливи, ожеледь, туман.
Чекають десь на них хлопаки,
Скрегочучи від сильних ран…
Як важко ждать, ніхто не знає,
Спасіння з лап старої смерті.
Допоки сам не попадає,
Якими б не були би вперті.
Доїхали… Хутчіш до справи,
Взялися рятувать бійця.
Кістлявій руки поламали,
Не дочекалась та кінця…
Тепер він у надійних ручках,
Згадав усе своє життя…
У нього на руці обручка,
Чекає з жінкою дитя.
Прийміть мої слова подяки,
За урятовані життя,
Передають привіт хлопаки,
Що не пішли у небуття…
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
