Серед шуму боїв, серед грому гармат
Ти тримаєш зв’язок —- то надії канат.
Твій голос крізь бурю, крізь хаос і дим
Для кожгого воїна стане живим.
Ти —- нитка невидима й зовсім не зрима,
Де слово цінніше, ніж АК за плечима.
Шепіт дротів, сигналів ясний рядок —-
У цьому твій фронт, у цьому твій крок.
Коли рація свистить, а код —- це пароль,
Ти збираєш життя, мов скрипаль свою роль.
І в тиші ефіру, де крихкість —- луна,
Твоя місія —- мир, твоя суть —- глибина.
Де б ти не був —- окоп чи бліндаж,
Ти завжди в строю, порятунок ти наш.
Бо без зв’язківця мовчить весь загін
І боле бою стає як тінь.
Тож честь тобі, воїне, сильний і вільний,
Обов’язок твій —- нелегкий, але вірний.
У кожному слові паролів набір,
Твій позивний виходить в ефір.
Рслан Бродський
