В окопах, де тиша гірка,
Де біль серце розриває ,
Слова твої — мов зірка,
Що світить та допомогає.
Ти слухаєш шепіт душі,
Що зранена бурею бою,
Ти словом рятуєш живі
Серця, втомлені боротьбою.
В твоїх очах — розуміння й тепло,
Ти розвіюєш тінь сумнівів, спаду.
Усім, хто зневірився та впав на дно,
Ти даруєш надію, підтримку й розраду.
Війна не лишає нікого без ран,
Та ти, як герой без зброї й шолому,
Стаєш до бою в душевний стан,
Щоб кожен, повернувся додому.
Ти сила, що мовчки тримає стрій,
Ти тихий захисник без нагороди.
Військовий психолог — спасителю мій,
Хранитель людської природи.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
