Вільні народжені

Ми — вільні, бо з правди зіткані сни,
Бо серце не просить рабської тіні.
Нам неси, вітре, з полів голоси —
Ті, що звучать у піснях поколінь.

Ми — діти степів, лісів і Карпат,
Нам воля — як сонце, як небо над нами.
І навіть коли навкруги стоїть страх —
Ми станемо пліч-о-пліч, плечима й словами.

Нас не зламати чужим ланцюгом,
Бо в грудях у кожного — пісня і зброя.
Ми йдемо до світла, крізь бурі й вогонь,
Несучи за спиною свою перемогу.

Ми — вільні народжені! Чуєш, земля?
Це — крик наших предків, що в нас оживає.
Вогонь у зіницях — то воля твоя,
Що в серці не згасне і вічно палає.