Він вранці пішов — мовчки, без слів,
Там, де гуркоче вогонь серед нив.
Матір схилилася — серце тривожить,
Та обійняти вже сина не зможе.
Сонце за хмарами — світ не такий,
Птах не співає, мов світ став глухий.
В полі лиш вітер, у серці — печаль,
Він не вернувся… Лиш тиша й жаль.
В очах його — небо, у серці — країна,
Він зберігав її, наче святиню.
До останнього подиху — за мир на землі,
За тих, хто чекає в тривожній імлі.
Не кинув зброї, не зрадив присяги,
Став він легендою нашої зграї.
Пішов у бій, загинув героєм,
З честю упав, під ворожим строєм.
Він не повернувся… Але він є
В серці народу, в пісні живе.
У полі пшениці, у кроці солдата,
Він з нами назавжди — син, брат і дата.
