На краю землі, де сонце сідає
Де вітри шепочуть таємний спів,
Стоїть він, прикордонник, світ оберігає,
Невидимий страж забутих полів.
Його кроки —- мов тиша нічна,
Його погляд —- мов гостре лезо.
Щодня, щоночі його сторожа одна —-
Рубіж Вітчизни, межа твереза.
Не страшать його бурі, не хилять вітри,
Його серце палає, мов криця вогняна.
Для нього честь —- це не просто слова,
Це кров його роду, любов нездоланна.
Зірки мерехтять, де край неба,
Місяць світить, мов вірний друг.
Та він не дрімає, він тут, де треба,
Пильнує спокій без краплі недуг.
Де Батьківщина межує з чужими краями,
Він, як мур, між небом і землею.
Стоїть, незламний, над шляхами,
Щоб мир панував усім над душею.
Рслан Бродський
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
