Вірш

В долоні пітьми до рання
Стомлено впали хатинки,
Вийду за село і стану-
В дорогу життя сплелися стежки.
По ній так швидко промчала
Юність, як вогник далекий
За обрієм десь згасала
Пролітали над селом лелеки.
Осінь пізня пахне весною
Та приходить час заплатити треба
За те, що лишилось за спиною
Всім тим, що буде попереду.

Лана Дармограй