Серце б’ється в ритмі волі,
Не втихає бурі гнів,
Бо народ, що вільний в долі,
Не скоривсь за сто віків.
Жовте поле — то пшениця,
Сонце нам проміння ллє,
Синє небо — наче криця,
Що ні страх, ні грім не вб’є.
Ми несемо світло в очі,
Ніби сонце в світлий ранок,
Сльози й кров — минулі ночі,
Та гряде новий світанок.
Жовто-блакитний — то свобода,
Бийте ворога свинцем,
Бо, коли стоїш з народом —
Ти безсмертний, ти з Творцем.
Прийде день, і заспіває
Край мій вільний, край святий,
І над світом засіяє
Прапор миру золотий.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
