Серед світанку, де роса спадала,
Твоя рука, мов пісня лебедина,
Торкалась гілки і душа співала.
І серце тріпотіло, мов пір’їна.
Сміялась ти, як промінь над водою,
Очі — дві зірки, повні теплоти.
А вітер грався ніжно із тобою,
І час спинявсь, щоб лиш тебе знайти.
Солодкі ягоди, вони — червоне диво,
Котре ти в тиші серцем берегла.
І пахла м’ятою душа моя щаслива,
Коли в саду черешні ти рвала.
А в небі жайвір пісню вигравав,
І кожен лист, що на вітру гойдався,
Немов про тебе світу сповіщав.
За гілку дерева надійно він тримався
Де стежка в’ється тиха, запашна,
В саду своєму ти рвала черешні.
Де ти ішла, то вся земля цвіла.
З тобою в казці, побував нарешті.
Юрій Сіромашенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
