Глянь в очі

глянь в очі,
твої ночі уже такі короткі стали,
але такі самі як у всіх
ти став рахувати дні,
а потім за ними ночі.

скажи чого від мене хочеш ти?
я думала що все сказала але ні
тобі не вистачає моїх слів.
мені здається ми потрапили в кут глухий,
від нахилу не змінюється він.

скажи чого тобі потрібно повсякчас,
коли на світі вже усім так вистачає,
чому даремно ти скидувала голосові,
про те що ти, кохаєш навесні.

хочеш ти..
глянь в очі,
невже не помічаєш?
як вогник вже жевріє в душі,
час не минає,
ніч даремно пролітає,
а за ним і день.

кохаєш..
час від часу я незнаю,
де ти є?
Богданович Валерія