Госпіталь

Госпіталь —- то храм віри і надії,
Де серце вчить болю, а розум —- дії.
Де руки тримаються за нитку життя,
Де кожен момент —- це співчуття.

Тут стіни шепочуть про сльози і мрії,
Про ночі без сну і розбиті надії.
Але в кожнім куточку є промінь тепла,
Що душа серед болю і страху знайшла.

Медсестра, як янголик у тиші нічній,
Лікар —- герой у броні неземній.
Вони плетуть долі, як шовк на тканині,
Життя повертають кожній людині.

У вікна приходить світанок ясний,
Несе із собою нам день осяйний.
І навіть крізь темряву чути слова:
“Ми це зробили —- людина жива”.

Госпіталь —- це надійний тин,
Це віра у те, що в житті не один.
Тут кожен момент —- це новий шанс,
Де біль завершується, а світло для нас.