108***
“Гостя”
Така тендітна пташка сизокрила
У золоті осені сидить на гіллі.
Співанка її ранішня у простір відлетіла,
Пробудити тих, хто наразі у сні.
Щебече про теплую днину,
Яка поволі іде на спочин,
Як кружляє з хмарою у зливі,
Відганяє неминучість дощів.
Про забави променів сонця,
Що фарбують вбрання дерев,
Яке так і проситься коло віконця
Гостювати у пеленах осель.
07.10.2025 18:20
Анастасія Мізера
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
