Колись давно почув дивну історію,
І випливла вона знову,
Ніби бачив на яву в реальному часі.
Про чоловіка прийшов з далека.
І запросив піти з ним у мандри.
Через поля, рівнини і пустиню.
Блукали ми дуже довго.
Всю вічність шли туди.
Дісталися до великого міста,
Де сторожа стоять з золотими обладунками.
Людно там і величне місто.
Дивно, гарно там і багато чудових садів.
Золотом обкладені стіни і дахи.
В центрі величний храм стоїть.
Там Божі служби святі ведуть,
Хвалу і псалми співають там.
А в небі на горизонті видніється інше місто Царя Слави.
Грає різними кольорами,як самоцвіти.
Цей дивний чоловік ввійшов у храм.
Через деякий час виніс замотаний килим.
Передав нам і велів повертатися додому назад.
Повернувся і здивований став,
Жінка моя по сивіла роками,
А думав пройшла одна мить життя.
Поклали разом на стіл і розгорнули його.
Побачили великій сувій в ньому.
На древній мові був написаний.
Всі літери ожили в мить.
Розповіли про історію людства,
Як минуле і майбутній шлях існування його.
Золоті слова були написані в ньому,
Про країн і правителів їх.
Багаті міста і бідність там,
Мудрих старців і розбещення людей.
Небесних тайн і земних діянь.
А книга ця назву має " Біблією" зветься.
Бібліотека всіх книг людських.
Ця історія нагадує нам,
Скільки поколінь змінюються на нашій планеті,
А пам’ять і вічне сховище буде зберігати постійно.
Про всі перемоги і поразки людей,
Про любов і зраду, мир і хаос.
Безмежність книг життя серед нас.
Вивчайте і досліджуйте,
Міняйте суспільство на краще.
Передавайте іншим покоління,
Свої задуми і бажання,
Волі і міцності до миру.
Вложіть в серця надію,
На відновлення свого буття.
Відродження землі і суспільства.
Вірність своєму спадку і роду.
Пам’ять вічно зберігати.
Денис Третяк 26.07.2025
Денис
