Натхнення його – вічна сила,
Енергія, що б‘є із джерела.
Саме ця людина знає своє діло
Так, що його ім’я хвиля слави понесла.
А коли стояв він на початку довгої дороги
Й вдивлявся в неосяжну далечінь,
Крилами рішучості долав він зла пороги,
Осяяний промінням життєвих розумінь
Веселка ніжно грає своїми кольорами,
Сповнена величного добра,
Ентузіазм, що завжди буде з нами, –
Все це його душа, що світ змінить змогла.
Охоплений жорстоким полум’ям війни
Людяність не загубив він в темряві.
Обминуть яскравий вогник не встигли вони –
Духи тьми, переможені впевнено.
Хозяїнова Софія Володимирівна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
