Дощ

І так крапає дощик, мрячить…
Затуляє світіння орбіт…
Я ступаю по мокрій дорозі,
Спочиваю…мій світ не в тривозі…

Мій "релакс", моє ехо душі…
Дощ весняний…я наче у сні…
Краплі стукають в ритмі з базальтом,
Відбивають танок на асфальті.

Хоч промокла – не хочу додому,
Забирає ця ніч перевтому…
Омиває стихія всесвітня…
Мої роздуми линуть привітні…

Нічні вікна в людей засвітились,
Я крізь крапельки в них подивилась.
Ніби просто усе…усе звичне…
Але захват в душі феєричний!

Від дощу, що кругом поливає
І душа моя знову співає…
Люблю серцем природу – то диво!
Просто все неймовірно красиве…
ND♥️
Надія Холод (ND)