Думи

Думки, так часто бачусь з вами, Вже пізно, а ви все не полишите мене,

Все давно омріяно літами,
Літаючи я з вами позабув себе,

I море в глибині душі буяне,
Так ніжно, сни ласкає хвилями,

Та теплоту кохання серце відчуває, І думи мої згадують тебе.
Nikita