Світанками яркими марить,
Під темною хмарой душа.
Світ листя пожовкле підпалить—
І буде курить не спіша.
Пірнаючи в холод і мряку,
Закинувши в річку гроша,
Неначе бездомна собака—
Тиняється полем душа.
І викурив люльку останню
Змахнувши незгоди крилом
Душа улітає на небо—
А все, що було, тільки сон…
Андрій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
