Живи за двох
А ти живи за мене ,
Бо я вже не можу-
Душа у вирій відліта .
Піду раніше інших трохи,
На жаль, не зможу обійнять.
Мені не бігати росою,
Не зустрічати вранішню зорю.
Тобі за двох, вже , дихать доведеться ,
За двох, стояти у строю.
І не кажи мені нічого,
Не той сьогодні час , щоб говорить.
Посидь тихенько тут зі мною,
Ти бачиш ,серце ще горить.
Іще горить надії іскра
І тіло ,зранене ,вже не болить.
Ясніше очі бачить стали.
Мені б ще трохи відпочіть.
Вставай ,ходімо ,йди за мною .
Я проведу ,я знаю путь.
Не хочу бути я героєм,
Герої довго не живуть.
Я б ще хотів прожить сто років ,
Але чомусь я чую, хтось кричить – «Тут двісті ! «
Хоча я триста був ,лише за мить.
А ти живи і будь щасливий,
Тобі дітей ще піднімать.
Дихай за двох на повні груди,
Живи, моїм серцебиттям.
Живи за мене , бо я вже не можу
Живи за тих , кого нема,
Не забувай ,загиблих , друже.
За двох живи, не забувай.
12.08.25
