Хіба хтось відчуває твій страх?
Хіба хтось прокидається в твоїй тиші?
Коли серце стискається в грудях —
Це не їхній біль, це твій особистий.
Ти ж не лялька в руках у натовпу сірого,
Не обов’язок — бути “як всі”.
Навіть найгучніше схвалення щирого
Не замінить свободи в собі.
Тож живи, як болить, як дихаєш — повно.
Не згинайся під думки чужі.
Бо ніхто не прийде в твої сни раптово.
Анастасія Бондарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
